Надал 📱 ONLINE

Хвилина мовчання на честь Петра СТЕЧИШИНА Петро СТЕЧИШИН, 37-річний солдат, водій стрілецького взводу, загинув 17 травня 2023 року на Харківщині. Народився 17 травня 1986 року в Козлові на Тернопільщині. Там навчався у школі та коледжі, здобував фах механіка. Згодом жив у Тернополі, займався підприємницькою діяльністю та виготовленням меблів. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Петро вже на другий день добровольцем вступив до 105-ї бригади ТРО. Побратими згадують його, як надзвичайно добру, щиру та відкриту людину. 17 травня 2023 року, у день свого народження, Петро загинув під час виконання бойового завдання. Рідні та друзі довго жили надією, чекали й вірили, що їхній Петро повернеться додому. Лише у лютому 2026 року, офіційно визнано, що Герой загинув. Нагороджений нагрудним знаком «82 Батальйон 105 Окремої Бригади ТРО», посмертно званням «Почесний громадянин міста Тернополя». У скорботі залишилися дружина, двоє дітей та мама, які бережуть памʼять про Героя.

Сьогодні, у День пам’яті захисників України, ми молимося за найкращих воїнів світу, за справжніх Героїв та низько схиляємо голови перед подвигом усіх захисників, які в різні покоління боронили українську землю. Висловлюємо щирі співчуття родинам загиблих Героїв: дітям, які залишилися без батьків, дружинам і чоловікам, чиї кохані не повернулися додому, батькам, яким довелося пережити найтяжчу втрату - втрату власної дитини. Вічна пам’ять усім Героям, які віддали життя у боротьбі за незалежність України! Вічна слава нашим мужнім захисникам і захисницям! Слава Україні!

Сьогодні ми вшановуємо воїнів 44-ї окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола. Тих, хто загинув, боронячи Україну. Тих, хто досконало володів своєю справою, чию роботу ворог знав за наслідками. Їхній вогонь зупиняв колони, ламав штурми, допомагав утримувати кожен метр нашої землі. Сьогодні їх немає з нами. Але є те, що вони зробили. Є рубежі, які встояли. Є побратими, які живі. Посмертні державні відзнаки Міністра оборони України та почесні нагрудні знаки Головнокомандувача Збройних Сил України, які отримали їхні рідні, - це наша шана і вдячність Героям. Тернопіль схиляє голову перед кожним воїном 44-ї бригади, який не повернувся. Співчуваємо і розділяємо біль їхніх родин. Вічна пам’ять і слава воїнам 44-ї бригади!

306 шкільних портфелів з усім необхідним для навчання отримали майбутні першокласники із Тернопільської громади. Це діти захисників і захисниць України, чиї батьки загинули, зникли безвісти, отримали інвалідність, захищаючи країну, чи перебувають у полоні та діючі військовослужбовці. Ці подарунки передали наші друзі та партнери з Німеччини - німецько-українське благодійне товариство «Синьо-жовтий хрест» із Кельна. Щиро дякуємо за цю допомогу і турботу про наших дітей. Всім нашим першокласникам бажаю цікавого, гарних оцінок, веселих перерв і добрих шкільних спогадів

У Тернополі будується житло для українців, які втратили його через війну. Багатоквартирний будинок по вул. Микулинецькій, 116. Це проєкт, який реалізуємо за підтримки Європейського Союзу через НЕФКО. Тут передбачене не лише житло, а й необхідна інфраструктура та протирадіаційне укриття. Після завершення будівництва квартири отримають родини з числа ВПО, які потребують покращення житлових умов.

Підписали меморандум про співпрацю з проєктом «MED3DRUK». Євген та Христина Лози у Тернополі виготовляють індивідуальні накладки на протези для військових за допомогою 3D-сканування, моделювання та друку. Накладки виготовляють індивідуально, враховуючи потреби і побажання ветеранів. Військові з Тернопільської громади можуть отримувати таку допомогу безкоштовно. Дякую Євгену та Христині за цю важливу справу і допомогу нашим захисникам.

Вже завтра, 29 серпня, Тернопіль разом вшанує пам’ять Захисників і Захисниць України. За ініціативи Тернопільського Центру підтримки ветеранів та родин Героїв у нашому місті започатковуємо традицію - у цей день згадувати наших Героїв у кожному дворі. О 9:00 пропонуємо всім тернополянам зупинитися на хвилину, вийти зі своїх домівок та разом помолитися за тих, хто віддав своє життя за Україну. Можна запалити свічку, принести квіти чи соняхи, взяти із собою український прапор. Хочеться, щоб завтра у кожному дворі нашого міста на кілька хвилин запанувала тиша. Щоб ми разом згадали тих, хто не повернувся додому, і подякували тим, хто продовжує захищати Україну. Бережімо пам’ять про наших Героїв.

Завтра, 29 серпня, об 11 годині у Домі печалі на вулиці Микулинецькій громада Тернополя прощатиметься із захисником Яремком Валентином Анатолійовичем. Щиро співчуваємо рідним та близьким Героя. Вічна памʼять захиснику України.

«Світло молитви в темряві війни» - це наша пам’ять, вдячність і шана тим, хто не повернувся додому. За кожним ім’ям - чиясь найдорожча людина, за якою щодня сумують рідні. У парку Шевченка біля Меморіальної стели «Воїнам, загиблим за волю України» у спільній молитві згадали наших захисників і захисниць, які загинули у серпні, починаючи з 2014 року. Дякую всім, хто сьогодні був разом у молитві. Щиро співчуваю рідним і близьким загиблих Героїв. Світла та вічна пам’ять нашим захисникам і захисницям.

Хвилина мовчання на честь Юрія ГРАБАСА Юрій ГРАБАС, 52-річний солдат, старший стрілець 79-ї окремої десантно-штурмової бригади. Юрій навчався у школі №14, яку закінчив із відзнакою. З дитинства мав талант до малювання, брав участь у мистецьких конкурсах, здобував призові місця, а згодом здобув професію художника-оформлювача. За час служби кілька разів був поранений, лікувався, але щоразу повертався до свого підрозділу. 10 серпня 2024 року Юрій разом із побратимами вирушив на бойове завдання. А вже наступного дня вважався зниклим безвісти. Понад два роки родина жила надією і чекала на звістку. Та 27 червня 2026 року загибель Юрія Грабаса 11 серпня 2024 року була офіційно підтверджена. Посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин Тернопільської міської територіальної громади». У Юрія залишилися дружина Світлана, син Роман, Андрій - син дружини від першого шлюбу, для якого Юрій став справжнім батьком, брат Любомир та мама Галина Євгенівна, які бережуть світлу памʼять про Героя.